Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Частная собственность - Антон Статья о частной собственности с позиции добра и справедливости. Ведь рыночный механизм подвержен изменениям руками тех, кто им пользуется. Можно с Сердцем работать, а можно с холодным расчетом. С идеологией это связано, а значит с политикой и теми, кто ведет народ! Но правильно ли ведет? Не уподобляются ли тем слепцам, что ходят друг за другом, и падают в оду яму? Наша жизнь человеческая и история подтверждает этот круговорот слепцов, раз за разом, которые совращаются на посулы мертвой материи.
